АМКУ приділяє небагато уваги інтернет-рекламі

Алексей Дорошенко, управляющий партнер PROXIMA
для «Юридической Газеты»

Відповідно до Закону «Про рекламу» недобросовісна реклама вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству. Функції контролю за виконанням вимог законодавства про рекламу у сфері економічної конкуренції покладено на Антимонопольний комітет України.


У зв’язку з тим, що ринок реклами в Інтернеті в Україні ще не досить великий, уваги даному питанню приділяється небагато. За даними профільних організацій об’єм реклами в Інтернеті у першій половині 2013 року становив 350 млн.грн, що складає менш 10% від запланованих 10,5 млрд.грн. загального об’єму реклами. Інтернет-реклама є лише четвертою за обсягами і конкурентних боїв на цих теренах між юристами ми ще не спостерігаємо. У той же час, темпи зростання Інтернету більш ніж удвічі перевищують зростання найближчого найбільшого сектору реклами – телебачення, а великі рекламодавці все більше у своїх рекламних бюджетах віддають перевагу Інтернету у відносному та грошовому еквівалентах. Крім того, сьогодні практично не застосовується просування продукції або торговельної марки лише одним каналом, тобто одним видом реклами. Тому одну й ту ж саме рекламу можна зустріти на зовнішніх носіях, на телебаченні, а також в Інтернеті.

У 2008 році у Верховну Раду був направлений законопроект «Про Інтернет рекламу», який не був досить глибоким та змістовним, а лише давав поняття видів Інтернет-реклами та зводив усі поняття про Інтернет-рекламу. Стаття 10 у цьому Законі була присвячена недобросовісній Інтернет рекламі.

Особи, права яких порушені діями про недобросовісну рекламу, зокрема,й в Інтернеті можуть на протязі 6 місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до АМКУ про захист своїх прав у відповідності до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Однак АМКУ приділяє небагато уваги Інтернет-рекламі. Тому потрібно проводити аналогії з рекламою у інших каналах, зокрема телебаченні, зовнішній рекламі. Стає зрозуміло, що основні порушники у сфері недобросовісної реклами є виробники та розповсюджувачі фармацевтичних препаратів і торгівельні мережі. Досить активними в накладанні штрафів є обласні територіальні відділення антимонопольного комітету. Так один з виробників молочної продукції поширював на пакуванні молочних продуктів власного виробництва та вебсайті неправдиві відомості щодо території походження сировини товару - «З чистих Карпат», що спричинило накладення штрафу у 68 тис.грн. Крім того фармацевти є лідерами з величини накладеного штрафу за недобросовісну рекламу – 16 млн.грн. Такий штраф був накладений Київським адміністративним судом у червні 2013 року на підприємство «Дарниця» за рекламу препарату «Мірамістин».

Вищий Господарський суд у своєму оглядовому листі від 28.11.2012 №01-06/1731/2012 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про рекламу (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» узагальнив практику судових справ про рекламу, й зокрема про Інтернет-рекламу.

Одним з проблемних питань є оскарження рішень АМКУ, бо господарська, адміністративна і цивільна судові гілки мають протилежні погляди на ці питання. У п.1 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України №04-5/247 від 28.10.2008р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що справи зі спорів про оскарження рішень органів АМКУ підвідомчі господарським судам и підлягають розгляду за правилами ГПКУ.

Головними труднощами у зборі доказів у порушенні у мережі Інтернет є практично відсутній механізм фіксації інформації, розміщеної в Інтернеті. Це детально було розглянуто у моїй статі «Новини в українському Інтернеті Право і безправ'я. Законодавство і практика» (Юридична Газета №14 від 2 квітня 2013р.). Все більше приходиться стикатися з випадками, коли у судових справах використовується посилання на інформацію з мережі Інтернет, яка пізніше зникає. А це відноситься не до реклами, яка розміщується на якийсь термін, а матеріалів, які начебто повинні знаходитися на джерелах безстроково, якщо вони не видаляються власниками цих Інтернет-ресурсів. Однак територіальні органи АМКУ у процесі доказування посилаються на скріншоти не завірені ніяким способом на яких вказана дата фіксації.

Необхідно враховувати, що існує декілька способів фальсифікації матеріалів з Інтернету. Самий поширений – розміщення інформації (або у деяких випадках мабуть реклами), яка через деякий час буде знята. При цьому не завжди можна встановити хто є замовником, тому що частіше всього реклама в Інтернеті продається через сейлс-хауси або рекламні агенції.

Взагалі у 2012 році АМКУ наклав у штрафів на підприємства різних галузей у сумі 814,7млн.грн. у різних категоріях порушень, що у 18 разів більше, ніж роком раніше. Тому ми будемо свідками подальшої активності антимонопольного органу у сфері контролю економічної конкуренції у вигляді недобросовісної реклами.
Управляющий партнер PROXIMA


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР