Аудіо-, відеозаписи та матеріали з мережі Інтернет в якості доказів у судах. Резонансні справи

Алексей Дорошенко, управляющий партнер PROXIMA
для «Юридической Газеты»

Аудіо- та відеозаписи, матеріали ЗМІ або з мережі Інтернет все частіше використовуються в кримінальному і цивільному судовому процесі. У той же час, незважаючи на можливість їхнього використання в адміністративному та господарському процесі, такі факти є поодинокими.


Окремо хочеться виділити Інтернет, що став значною частиною нашого життя та відіграє все більшу роль у бізнесі. Все частіше матеріали з Інтернет стають приводом для судових процесів, а також використовуються у якості доказів, прямих або опосередкованих, у різних справах.

У №14 «Юридичної Газети» від 2 квітня 2013р. «Новини в українському інтернеті. Право і безправ'я. Законодавство і практика» мною вже розкривалися теорія та практика застосування правових механізмів стосовно інтернет ЗМІ, у тому числі до інформаційних агентств.

У цьому матеріалі хотілось привести приклади найбільш суперечливих випадків застосування аудіо- і відеозаписів та матеріалів з мережі Інтернет в якості доказів у спортивному, кримінальному, цивільному, адміністративному та у господарському процесах.

Справа про договірний матч «Карпати» (Львів) – «Металіст» (Харків)

Спортивне право не є розповсюдженим в Україні. Однак практично кожна справа у цієй практиці є резонансною. І самою гучною справою є справа про договірний матч «Карпати» (Львів) – «Металіст» (Харків), яка у цьому році була розглянута і Спортивним арбітражним судом (CAS) у Лозані (Швейцарія).

Доказом у справі, яка бере початок у 2008 році, є 10-и мінутний відеозапис розмови між гравцем клубу «Карпати» Лащенковим і президентом клубу Димінським. Гравець «Карпат» на ньому розповідає про механізм підкупу гравців його команди, які програли «бронзовий» матч з рахунком 0:4.

Контрольно-дисциплінарній комітет Федерації футболу України 2-3 серпня 2010 року приймає рішення про позбавлення цих клубів 9 очок в заліку спортивного сезону 2011/2012 років Чемпіонату України з футболу, а також накладення на 18 футболістів та 2 представників клубів фінансових санкцій, а також відсторонення від змагань та права займати посаду. У жовтні Апеляційний комітет ФФУ підтверджує рішення КДК.

Рішення ЄСПЛ у справі "Луценко проти України"

У справі Юрія Луценко одним з приводів взяття під варту було інтерв’ю останнього УНІАН, яке було розміщено на сайті інформаційного агентства і передруковано багатьма виданнями.
14 грудня 2010 року Юрій Луценко був викликаний до Генеральної прокуратури для ознайомлення зі справою, однак за матеріалами справи не з’явився. У цей час він давав інтерв’ю, яке було опубліковано 16 грудня під назвою «Я казав регіоналам: «Де я вам візьму мертвих проституток?».

З матеріалів справи: «... Дав коментарі з приводу висунутих проти нього звинувачень з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини, спотворити громадську думку про вчинені ним злочини, дискредитувати органи прокуратури і вплинути на майбутнє судовий розгляд по суті». Найважливішим у цьому був захист свідків від тиску на них з боку Луценко.

Таким чином наявні матеріали у пресі виступили доказом у кримінальному процесі і відповідно отримали висвітлення у рішенні Європейського суду по правам людини у п.70 та п.71.
ЄСПЛ відмічає що свобода слова не є абсолютною і може бути обмежена, але тільки у випадку грубого порушення інших головних прав, наприклад, розпалювання ненависті і підбурювання до насильства. Однак у даному випадку порушена ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на підставі якої кожен має право на свободу вираження поглядів.

Позбавлення Ігоря Маркова повноважень народного депутата

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 №11 "Про судове рішення" зазначалося, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Вищий адміністративний суд Постановою про визнання протиправною бездіяльністю, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії Центральною виборчою комісією визнає недостовірними результати чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатному виборчому окрузі №133 та скасувати постанову ЦВК в частині реєстрації обраним народним депутатом Маркова.

Одним з фактів порушень під час виборчою кампанії та процесу голосування вказувалось про публікації у засобах інформації, зокрема «Тиждень.ua» від 30 жовтня 2012 року цитата з якого вказана у Постанові «У виборчому окрузі №133, що в Київському районі Одеси, стався, мабуть, найбільш кричущий інцидент в Одеській області – ручки з чорнилами, що зникають. В окрузі такі шпіонські фішки були виявлені на 49 дільницях із 86. Як складається подальша доля бюлетенів з голосами, що зникли, наразі невідомо, однак, аналізуючи висловлювання голови КВУ в Одеській області …, можна стверджувати, що голосування на цих дільницях все ж визнають недійсним».

Таким чином адміністративний суд спирався на думку представника певної організації, яка була висловлена у пресі.

Справа проти Кучми

У справі про вбивство журналиста Георгія Гонгадзе на підставі так званих плівок майора держохорони Мельниченко Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження стосовно екс-Президента України Леоніда Кучми. Плівки, як аудіо доказ, був використаний як єдиний аргумент стосовно осіб, голоси яких, як вбачало слідство, є у запису.

Служба безпеки звернулась до Конституційного суду України для роз’яснення можливості використання деяких доказів. КСУ своїм рішенням у справі N 1-31/2011 від 20 жовтня 2011 року зазначив, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто на доказах, які одержані «без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом», а «також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності».

Таким чином це рішення Конституційного суду України, як вважають, унеможливило використання вищевказаних плівок у кримінальному провадженні.

Це рішення стосується як представників правоохоронних та контролюючих органів, так і журналістів, тобто усіх осіб, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю. Таким чином розслідування журналістів та їх публікації в Інтернеті можуть бути використані у якості доказів лише у сукупності з іншими доказами.

Справа ТОВ "Кроно-Україна" до Антимонопольного комітету України

У відповідності до ст.32 ГПКУ у господарському процесі відомості, що є доказами в справі, повинні бути встановлені певними засобами, а саме письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Штраф АМКУ на Асоціацію меблевих, деревообробних підприємств та організацій України «МЕБЛІДЕРЕВПРОМ» та 14 її членів, який у сумі становив 419 млн.грн., став самим великим не лише у 2012 році, а й за усю історію антимонопольного органу. При цьому на ТОВ "Кроно-Україна" був накладений найбільший штраф серед усіх учасників картельної змови.
Господарський суд м.Києва по справі ТОВ "Кроно-Україна" до Антимонопольного комітету України про визнання про визнання недійсним Рішення АМКУ від 13 червня 2012 року про накладення штрафу у розмірі 164,084 млн.грн. у якості доказів прийняв матеріали нарад у Асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій України «МЕБЛІДЕРЕВПРОМ», зокрема, копії аудіо-записів.

У той же час суд відмовив у проведенні судової експертизи посилаючись на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи». Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. У даному випадку суд вважав, що наявні матеріали, тобто аудіо записи, не потребують підтвердження їх дійсності.

Справа Філгейт Кредіт Ентерпрайзіс Лімітед до ТОВ «Призма Бета»

У ході господарського судового процесу сторони можуть подавати у якості доказів різноманітні матеріали. Це базується на розділі 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У справі компанії Філгейт Кредіт Ентерпрайзіс Лімітед до ТОВ «Призма Бета», яке володіє другим за площею торгівельним центром у Києві та п’ятим в Україні, про стягнення 9,36 млн.дол. Господарський суд м.Києва прийняв до уваги такі докази, як роздрукування з сайтів офіційних органів України, сайтів іноземних держав, зокрема економічних ЗМІ та державних органів влади, а також інших матеріалів з Інтернет.

У рішення від 11.02.2013р. зокрема йдеться про «роздрукування з сайту інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» новини від 13.09.2013р.», яке виступило доказом володіння корпоративними правами певної людини. Ця ж людина володіла корпоративними правами у іншій компанії, що підтверджувала «роздрукування інформації з мережі Інтернет, розміщеної на сайті Економічні новини». У той же час суд не вивчав яка доля належить цій особі у даних компаніях, і мала вона мажоритарну або міноритарну долі капіталу.

На підставі цих доказів колегія судів встановила, що певна людина контролює діяльність компаній через низку юридичних осіб, а тому діяльність усіх цих компаній «не заснована на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності вони не були вільними в укладанні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договорів». У своєму рішенні Господарський суд м.Києва вніс зміни у договори позики таким чином звільнивши ТОВ «Призма Бета» від сплати боргу.

Висновки

Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, що містяться в них.

Таким чином господарські суди України беруть до уваги матеріли засобів масової інформації, як українські, так і зарубіжні. Найчастіше у адміністративному та господарському процесах можна зустріти посилання на офіційні видання «Голос України» і «Урядовий кур’єр», та сайти українських державних органів.

Такі докази, як аудіо записи, матеріали ЗМІ або з мережі Інтернет, у тому числі роздруковані матеріали з мережі Інтернет, дуже рідко використовуються господарськими та адміністративними судами у якості доказів. У той же час коли вони приймаються до уваги можна сподіватись на те, що таки справи будуть резонансними. Це трапляється тому, що повністю не досліджуються усі наявні докази у вигляді аудіо, відеоматеріалів, матеріалів з мережі Інтернет та роздрукувань з мережі Інтернет, а точніше не встановлюється доброякісність джерела та ці докази не зіставляються з іншими фактами. Якщо у якості доказів використовується матеріал з Інтернет, то потрібно розуміти де викладення матеріалу, а де оціночне судження. Бо відповідальності за оціночне судження не несе не ані видання, а ні його автор.

Відповідно до інформаційного права державному регулюванню, а саме державної реєстрації підлягаю у сфері Інтернету лише інформаційні агентства, що передбачено відповідним Законом України «Про інформаційні агентства». Вони несуть відповідальність за поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Громадяни, юридичні особи, державні органи та органи місцевого самоврядування мають право вимагати від інформаційного агентства спростування. Вимагати цього ж від інших інтернет-видань неможливо. Однак припущення, що інформація, яка розміщена інформаційним агентством і не спростована є достовірною - викликає сумніви.


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР