Хроніки ліквідації Держпідприємництва. Частина 2

Андрій Яромій
Молодший юрист PROXIMA
Для «ЮрФорума PROXIMA»

У минулій частині я розповів про ситуацію у якій опинилося Держпідприємництво. Якщо коротко, то 30 квітня 2014 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №252 «Про Державну регуляторну службу України», якою ліквідовується Держпідприємництво, а на його місці створюється Державна регуляторна служба України. 


Ця Постанова оскаржується до адміністративного суду Всеукраїнською організацією «Спілкою кризис-менеджерів України» та керівником Держпідприємництва – Бродським Михайлом Юрійовичем. Судове засідання призначене на 13 серпня 2014 року. Тексти обох позовів є у мене на руках. Представник Кабінету Міністрів у свою чергу відзив на позов не написав, суду ніяких додаткових пояснень не давав і просив перенести судове засідання для ознайомлення з матеріалами справи. Отож, станом на сьогодні позиція Кабміну у спорі інкогніто. Тому я зайнявся аналізом аргументів, які викладають у своїх позовах «Спілка кризис-менеджерів» та пан Бродський. Щодо Спілки, то у минулій статті мною були проаналізовані основні аргументи викладені у її позовній заяві до Кабінету Міністрів України про скасування Постанови про ліквідацію Держпідприємництва. У ж цьому матеріалі я розкажу про позовну заяву пана Бродського.

Так от, аргументи у позовній заяві пана Бродського є схожими з аргументами Спілки. Тому я не буду повторюватися, і розповім лише про те нове що описується у позовній заяві. Нагадую, для тих хто ще не розуміє про що йде мова, мій попередній матеріал на цю тему можна прочитати у попередньому пості. Справа обіцяє бути цікавою. Можливо я навіть зроблю цілу серію публікацій присвячену цьому судовому спору, зважаючи на його актуальність. Одним словом, підприємці та всі ті хто колись працював з Держпідприємництвом і кому цікава його подальша доля, слідкуйте за публікаціями.

Повертаючись до позовної заяви пана Бродського, то основні аргументи Позивача є наступними:

Аргумент про неналежне обґрунтування Кабміном свого рішення.

Позивач звертає увагу, що відповідно до закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та постанови Кабміну № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», при ліквідації та створенні нового органу виконавчої влади обов’язкове обґрунтування основних завдань і функцій нового органу та доцільності ліквідації старого. Також пропозиція щодо створення нового органу має включати фінансово-економічний розрахунок з визначенням джерел покриття витрат на його створення. Ні того ні іншого на думку пана Бродського здійснено не було.

З огляду на це у позові зазначено наступне:

«У документах, які на стадії погодження супроводжували Постанову №252 (вона ж Постанова про ліквідацію), не було наведено жодних обґрунтувань щодо доцільності відмови держави від виконання Держпідприємництвом своїх завдань та функцій. Натомість, згідно пункту 2 Постанови №252, основні функції та завдання Держпідприємництва майже в повному обсязі та незмінному вигляді передані новоствореному центральному органу виконавчої влади – Державній регуляторній службі України, крім повноважень та функцій з питань розвитку малого та середнього підприємництва. Тобто фактично відбулося лише перейменування одного й того самого центрального органу виконавчої влади та перерозподіл окремих функцій та повноважень між двома органами виконавчої влади»

У позові також згадуються супровідні документи до Постанови, де в якості мотивів ліквідації зазначається «порушення балансу державного регулювання у сфері розвитку та державної підтримки малого та середнього підприємництва». На думку Позивача, Кабмін не навів жодних фактів такого «розбалансування». Позивач також не погоджується з преамбулою Постанови у якій зазначається що метою її прийняття є налагодження результативної роботи з поліпшення бізнес-клімату в Україні. Він вважає що розбудована на сьогодні Держпідприємництвом інституційна система по підтримці і розвитку бізнесу є досить ефективною. При цьому апелюється до рейтингу «DoingBusiness-2014», у якому завдяки старанням Держпідприємництва Україна піднялась протягом року аж на 28 пунктів, і займає 112 місце. Таким чином, на думку Бродського, Держпідприємництво на сьогодні в повному обсязі виконує всі покладені на нього обов’язки і тому його не потрібно ліквідовувати.

Загалом у цьому позові багато звертається уваги на необґрунтованість дій Кабміну та акцентується на тому що ліквідація Держпідприємництва не матиме ніякого позитивного ефекту.

Аргумент про порушення процедури прийняття рішення Кабміном.

Процедура прийняття будь-якого рішення Кабінетом Міністрів виписана у його Регламенті. Кабінет Міністрів зобов’язаний діяти відповідно до законів України та Регламенту та у спосіб передбачений ними. Позивач вважає, що ухвалення Кабміном рішення про прийняття Постанови №252 про ліквідацію Держпідприємництва здійснено з численними порушеннями законів та Регламенту.

По-перше, суб’єкт внесення проекту Постанови на розгляд Кабміну невідомий. Відповідно до закону «Про центральні органи виконавчої влади» та постанови «Про затвердження порядку здійснення заходів пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», такими суб’єктами є Прем’єр-міністр України та Міністри. Тобто, лише вони могли внести проект Постанови про ліквідацію на розгляд Кабміну. Позивач в тому числі просить суд з’ясувати хто вніс Постанову на розгляд.

По друге, Позивач вказує на численні порушення Регламенту при прийнятті Постанови. Порушення стосуються п.5 параграфу 33 (проект Постанови не був погоджений з усіма заінтересованими сторонами), п.7 параграфу 33 (до підготовки проекту Постанови не залучався жоден представник всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців), параграфу 34 (не здійснено жодних фінансово-економічних розрахунків), п.1 параграфу 37 (проект Постанови не був надісланий до Держпідприємництва перед його внесенням на розгляд), п.1 параграфу 50 (проект Постанови був внесений на розгляд без довідки про погодження проекту Постанови, протоколу узгоджених позицій, висновку Мінюсту), п.1 параграфу 55 (при внесенні на розгляд проект Постанови був не завізований Першим віце-прем’єр-міністром, Віце-прем’єр-міністром, а також відсутні висновок Секретаріату Кабінету Міністрів України та протокол засідання урядового комітету), тощо.

По-третє, Позивач вказує на порушення Регламенту при оформленні Постанови після її прийнятті на засіданні (30.04.2014) до її офіційного опублікування (16.07.2014). Так, вже після прийняття зазначеної Постанови, Держпідприємництву був вперше надісланий текст Постанови на погодження. Держпідприємництво надіслало свої зауваження, проте Кабміном не було вжито необхідних узгоджувальних процедур. Позивач підкреслює, що після прийняття Постанови на засіданні Кабміну, вона тривалий час залишалась оформлена неналежним чином, що прямо суперечить Регламенту. Такою недоофомленною, вона залишалася до 04.06.2014, коли Кабмін вирішив доопрацювати Постанову, доопрацював її, і вдруге надіслав на погодження. Держпідприємництву. І вдруге Держпідприємництво надіслало свої зауваження, і знов без проведення узгоджувальних процедур, Постанова про ліквідацію 16.07.2014 була офіційно опублікована в Урядовому Кур’єрі.

Цим самим Позивач хоче донести до суду той факт, що була порушена процедура що передувала прийнятті Постанови, так і процедура після прийняття Постанови до її офіційного опублікування.

Підсумок

Ще раз нагадую, що судовий процес по цій справі відбудеться 13 серпня. Сподіваюсь тоді представник Кабінет Міністрів висловить свої заперечення. Чи визнає суд порушення процедури прийняття Постанови №252 про ліквідацію Держпідприємництва? Яку сторону прийме суд? Все це у наступних статтях.


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР