Хто, як та за якою процедурою хоче ліквідувати Держпідприємництво?

Андрій Яромій
Молодший юрист PROXIMA
Для «ЮрФорума PROXIMA»

Держпідприємництво хочуть ліквідувати. 30 квітня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 252 «Про Державну регуляторну службу України» згідно з якою ліквідується Держпідприємництво, а його функції ділять між собою новостворена (насправді створена лише на папері) Державна регуляторна служба та Міністерство економічного розвитку і торгівлі.


Це викликало незадоволення серед підприємств та організацій, з якими Держпідприємництво тісно працювало протягом тривалого часу. Оскільки мова йде про нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України що містить норми тривалого застосування та регулює однотипні відносини сфері регулювання/дерегулювання господарських відносин, такий акт може бути оскаржений до суду широким колом осіб.

Своїм правом скористалася Всеукраїнська громадська організація «Спілка кризис-менеджерів України», яка звернулася в адміністративний суд з позовом до Кабмінупро скасування його Постанови. Також, в якості забезпечення позову до суду було подане клопотання про зупинення дії Постанови.

Судовий розгляд призначений на 13 серпня цього року. Яким би не було рішення суду, воно неодмінно викличе суспільний інтерес. Адже предметом спору є життя/смерть єдиного державного органу що здійснює дерегуляцію, і відповідно до Положення про себе має повноваження скасовувати або зупиняти дію актів інших органів державної влади, їх посадових осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з поданнями про скасування або зупинення дії регуляторних актів, що суперечать принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності або прийняті з порушенням установлених законом вимог.

Що таке Держпідприємництво?

Держпідприємництво в тому вигляді в якому воно існує сьогодні було утворене указом Президента від 19 грудня 2011. Положення Про Держпідприємництво затверджене указом Президента від 30 березня 2012. Проте ця інституція, яка існувала під різними назвами, має свою довгу історію. Ще у 1997 році вперше був створений прототип сьогоднішнього Держпідприємництва. Цей орган називався у різні часи і Держкомпідприємництво, і Комітет чи Служба з питань регуляторної політики та підприємництва. На сьогодні офіційна назва цього органу -Державна служба України з питань з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Скорочено – Держпідприємництво (скорочено, еге ж)

Держпідприємництво входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності. Діяльність Держпідприємства спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Станом на сьогодні, відповідно до оновленої Конституції України, Кабінет Міністрів України уповноважений створювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, а також призначати чи звільняти з посади їх керівників.Такі повноваження Кабміну додалися у зв’язку з прийняттям Закону «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21.02.2014. Таким чином, відповідно до положень Конституції, Кабмін має право ліквідувати Держпідприємництво.

Проте ніхто не скасовував і не міняв конституційний принцип який стосується усіх без виключення органів державної влади. Дозволено тільки те що прямо передбачено законом. Відповідно до статті 19 Конституції України:

«органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»

Спосіб за яким Кабмін може ліквідувати Держпідприємництво виписаний у законі «Про Кабінет Міністрів України», постановах самого ж Кабміну «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», «Про порядок здійснення заходів пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», «Про затвердження регламенту Кабінету Міністрів України».

Так от, на думку Спілки яка подала позов, передбачений нормативно-правовими актами спосіб прийняття Постанови про ліквідацію був недотриманий Кабінетом Міністрів. Що і стало підставою для пред’явлення позову.

Аргументи проти скасування Держпідприємництва.

1. Аргумент про порушення принципів публічності та гласності на етапі проектування Постанови.

У своєму позові Спілка звертає увагу на порушення Кабміном таких принципів як гласність, відкритість та прозорість. Це конституційні принципи, які насправді стосуються всіх органів державної влади. В даному випадку порушення цих принципів вбачається у недотриманні Кабміном процедури обов’язкових консультацій з громадськістю на етапі розроблення Постанови, а також невиконання свого обов’язку донести інформацію про роботу над актом що має важливе суспільне значення до вух та очейбільшості громадян.

За інформацією Спілки, Кабінетом Міністрів не були проведені обов’язкові консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення попри те що на необхідності проведення таких консультацій вказується у пункті 12 постанови Кабміну «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Відповідно до цього пункту:

«В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо:

проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов'язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами». Під публічним обговоренням мається на увазі проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю, теле або радіодебатів, Інтернет-конференцій чи, електронних консультацій.

Чи має важливе суспільне значення ліквідація Держпідприємництва чи ні, ці питання залишаються на розгляд суду. Від себе лишехочу зазначити, що для для прав та інтересів громадян це питання таки має значення. Адже, як вже мною було зазначено на початку Держпідприємництво здійснює дерегуляцію і має повноваження скасовувати процедури контролю які переврегульовують і ускладнюють ведення бізнесу в Україні. Окрім не проведених консультацій, на думку Спілки, Кабмін не довів до широких мас громадян проведення роботи над даною Постановою, хоча міг і зобов’язаний був це зробити.

Відповідно до статті 17 вищезгаданої у цьому розділі постанови «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»,орган виконавчої влади для проведення електронних консультацій з громадськістю розміщує на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада» та на своєму офіційному веб-сайті інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення, текст проекту акта, винесеного на обговорення, електронну адресу для надсилання пропозицій та зауважень і номер телефону, за яким надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення.

Спілка у своєму позові наголошує, що ні на одному офіційному сайті органів державної влади, ні на веб-сайті «Громадське суспільство і влада» не було розміщено жодної інформації про обговорення Постанови. На додаток, консультацію з громадськістю не було включено до «Оріентованих планів консультацій з громадскістю», хоча Кабмін відповідно до статті 6 мав обов’язок це зробити.

Також, відповідно до статті 50 закону України «Про Кабінет Міністрів України» проекти актів Кабінету Міністрів, внесені на його розгляд реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів. Зареєстровані проекти вносяться до бази даних електронної комп’ютерної мережі. Потім здійснюється їх оприлюднення на офіційному веб-сайті. Проекти актів Кабміну що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов’язки громадян України, підлягають попередньому оприлюдненню. Спілка стверджує що належного оприлюднення проекту не здійснювалось, фахівці до опрацювання проекту Постанови не залучались.
З огляду на все вище написане,на переконання позивача, Кабміном не було здійснено належних заходів щодо доведення до публічності положень Постанови на етапі її розробки. Не було проведено жодних заходів публічного обговорення. Кабміном був застосований неприйнятний суспільству авторитарний стиль та кулуарність.

2. Аргумент про неналежну процедуру прийняття рішення.

У своєму позові Спілка поставила під сумнів дотримання належної процедури прийняття рішення на засіданні Кабінету Міністрів.Так у позові зазначається, що на засідання Кабміну питання про розгляд Постанови виносилось з голосу, а також проект який було винесено на голосування корінним чином відрізнявся від проекту Постанови яка була направлена на експертизи до відповідних відомств та служб. Для підтвердження цих фактів, Спілка просить суд витребувати у Кабміну проект Постанови який було внесено на обговорення на засіданні Кабміну коли приймалась Постанова, а також протокол того засідання.

Відповідно до закону «Про Кабінет Міністрів України»,за результатами засідання складається протокол. Такий протокол є офіційним документом. Він підписується головуючим на засіданні та керівником Секретаріату Кабінету Міністрів.Протокол засідання разом з оригіналами прийнятих актів Кабінету Міністрів та іншими матеріалами, розглянутими на засіданні, передається для постійного зберігання до архіву.

3. Аргумент про порушення процедури погодження.

Спілка посилається на порушення Регламенту Кабінету Міністрів у частині процедури погодження проекту постанови. Регламентом, у параграфі 33 визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів підлягають обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань). Процедура погодження ще регулюється у багатьох параграфах Регламенту.Вважаючи себе одним із заінтересованих органів, Держпідприємство звертає увагу що до них не надходило жодних повідомлень на етапі проектування Постанови. З ними не погодили та не поцікавились їхньою позицією щодо прийняття Постанови, незважаючи на те що вона суттєво впливає на їх права та обов’язки.

4. Аргумент про недоцільність.

Відповідно до Постанови «Про здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», пропозиція щодо ліквідації органу обов’язково має мати обґрунтування щодо доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такого органу або передачі їх іншим органом виконавчої влади. У коротенькій Преамбулі до Постанови зазначено що Постанова прийнята з метою запровадження системного підходу і налагодження результативної роботи з поліпшення бізнес-клімату в Україні. Ніякого іншого обґрунтування доцільності в Постанові немає. Також, Спілка заявляє що Кабміном жодним чином не вказано що запропонований Постановою механізм є більш ефективним та дієвим. Постанова приймалася з метою з метою «запровадження системного підходу і налагодження результативної роботи з поліпшення бізнес-клімату в Україні» (це по суті вся преамбула Постанови).

Що значить покращення бізнес-клімату та в чому буде полягати таке покращення, якщо по суті пропонується зруйнувати один державний орган, а його функції перекинути між Мінекономрозвитку і торгівлі і новий органом, руйнуючи при цьому сталі відносини що склалися у Держпіприємництва з підприємцями. Що буде зі штатом Держпідпримництва? Які власне функції пропонується поділити? І де власне тут системний підхід про який наголошується у преамбулі? На ці питання відповідей поки що немає. Можливо, в ході судового процесу та чи інша сторона пояснять свої аргументи, адже як я вже писав перше засідання по цій справі відбудеться 15 серпня 2014 року.

Підсумок

В підсумку, від себе хочу додати ще декілька слів. Загальновідомо, що вкрай зарегульованість і заплутаність українських процедур контролю та обліку створює значні перешкоди для розвитку бізнесу. Саме сфера господарської діяльності на сьогодні потребує якісної зміни. Про реформи говорять всі. Але хіба можна назвати такі дії Кабміну направленими на реформування? Руйнування однієї державної установи і копіювання та її місці іншої аж ніяк не вписується у проголошений Кабміном курс на зміни. До того ж, такі дії віджирають багато ресурсів. Кабміну потрібно витрачати час та сили на суд, знаходити зайві кошти для ліквідації та створення нової установи. Мета ж такої заміни є досить сумнівною, з огляду на скупу позицію Кабміну. Але попереду ще суд. Там буде видно.


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР