Представництва в Україні. Розвиток у часі

Алексей Дорошенко, управляющий партнер PROXIMA
Ирина Сорока, консультант PROXIMA

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на 27 березня 2013 року зареєстровано 4851 представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності без права ведення господарської діяльності. У 2012 році зареєстровано 131 представництво. У той же час знято з обліку у Мінекономрозвитку 65 представництв, які ліквідовувались за ініціативою власника.


За даними ж Державної податкової служби України на 27 березня 2013 року у Єдиному банку даних про платників податків зареєстровано 3784 представництва нерезидента, з них 3080 є платниками податку на прибуток. У 2012 році взято на облік 171 та знято з обліку 107 представництв нерезидентів.

Якщо різницю зареєстрованих і знятих з обліку представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності Мінекономрозвитку та взятих і знятих з обліку ДПС України можна пояснити тим, що зняті з обліку представництва у одному органі не встигли знятися з обліку у іншому, то різницю у загальної кількості пояснити важко. Але це говорить, що лише 704 з 4851 представництва без права ведення господарської діяльності, стоять на обліку у органах ДПС.

Більшість представництв іноземних компаній розташовано у Києві. Тому іноді приходитися стикатись з незнанням податківцями у регіонах законодавства та нормативних актів стосовно представництв. Лише у декількох центральних районах Києва у складі районної податкової інспекції є підрозділи по роботі з нерезидентами. У інших районах міста та у інших регіонах України функція ведення планових та позапланових документальних перевірок лежить на різних відділах. Наприклад, якщо це представництво страхової компанії, то перевірку буде робити відділ по роботі з фінансовими установами. Відповідно буде слабким рівень відповідних знань перевіряючих.

Законодавча та нормативна база
Діяльність представництв регулює наступне законодавство:
- Цивільний кодекс України;
- Податковий кодекс України;
- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
- Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 30 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні»;
- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;
- Наказ Міністерства економіки України № 888 від 14.08.2009 р. «Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності»;
- Постанова Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р.;
- Розпорядження КМУ № 915-р від 19.12.1994 р.;
- Рішення Київської міської Ради № 671/831 від 10.07.2003 р.

Термінологія і поняття
В п.12 «Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні» Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України прямо вказується на те, що представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності. У всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності.

З введенням у дію Податкового кодексу та інших нормативних актів у 2011 році з’явилося більше розуміння у створенні, діяльності та ліквідації представництв іноземних юридичних осіб. Ст.14.1. дає визначення нерезидентам. Нерезиденти - це іноземні компанії і організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані), відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Податковий Кодекс України дає основний признак постійного представництва - це отримання доходів із джерелом походження з України або виконання агентських і представницьких функцій стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
У термінології є ризик для представництв, які зареєстровані без права ведення господарської діяльності, бо їх більшість займається саме представницькими функціями, хоча єдиним джерелом доходів вони мають доходи від нерезидента на утримання. Хоча на практиці не доводилось стикатись з прецедентом визнанням податковими органами постійним представництвом представництва, яке зареєстроване у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України без права ведення господарської діяльності.
Постійне представництво є платником на прибуток, може бути платником ПДВ, є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб.

Згідно позиції податкової наявність постійного представництва в договірній державі не дає підстав для визнання платника податків резидентом цієї держави, але в цьому випадку по відношенню до такого нерезидента, який має на території договірної держави постійне представництво, застосовується такий же порядок опадаткування всіх доходів, що одержуються в цій державі, як і для резидентів. Однак, в цьому випадку, нерезиденти на відміну від резидентів не сплачують у вказаній державі податки зі своїх доходів, одержаних в інших країнах, якщо такі доходи не відносяться до постійного представництва нерезидента в цій державі. Існування постійного представництва є попередньою умовою для країни – джерела доходу, щоб мати право на опадаткування прибутку від підприємницької діяльності, що одержується нерезидентом.

Згідно ст. 14.1.193 ПКУ постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців та інше.

Представництво без права ведення господарської діяльності повинно виконувати лише такі функції, щоб не попасти під статус постійного: закупівля товарів чи виробів, збирання інформації для нерезидента, діяльність, яка має підготовчий або допоміжний характер по відношенню до нерезидента, зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання, демонстрації або для переробки іншим підприємством.

Створення і діяльність представництв
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає поняття «Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності» як установу або особу, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Реєстрацію представництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики. На сьогоднішній день, - це Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Реєстрація здійснюється протягом шістидесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію та сплати збору.

Іноземні компанії мають можливість створити:
• Представництво без створення юридичної особи, тобто без права ведення господарської діяльності, має виключно представницькі функції та не отримує прибутку на території України;
• Представництво зі створенням юридичної особи або Постійне представництво, тобто має постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.

Отже для реєстрації певного виду представництва компанії нерезидента в Міністерство економічного розвитку і торгівлі необхідно подати:
- заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у довільній формі та нотаріально посвідчується підпис першої особи іноземного суб'єкту господарської діяльності;
- виписку з торгівельного (банківського) реєстру країни, де юридична особа-нерезидент має офіційно зареєстрований орган управління;
- довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок подавця, де нотаріально посвідчюється підпис банківского співробітника;
- довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно з законом країни, де офіційно зареєстрований офіс іноземного суб'єкта господарської діяльності, з нотаріально посвідчєнням підпису першої особи юридичної особи-нерезидента.
Документи, зазначені вище, мають бути апостильовані.
За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, з них стягується плата у розмірі 2500 доларів США, що встановлена Кабінетом Міністрів

України, і яка «не перевищує» фактичних витрат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.

В результаті цієї довготривалої і досить недешевої процедури Міністерство економічного розвитку і торгівлі видає свідоцтво про реєстрацію.

Протягом 10-ти днів, після реєстрації в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, необхідно звернутись до місцевого управління статистики для включення представництва до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Для включення до ЄДРПОУ необхідно подати свідоцтво про реєстрацію представництва та положення про діяльність представництва. Довідка про включення в ЄДРПОУ видається управлінням статистики у п’ятиденний термін.

Представництво може мати Положення про представництво. Воно не є обов’язковим на момент реєстрації у Міністерстві економіки та торгівлі України. Положення регулює взаємовідносини між директором та головним підприємством і в ньому більш зацікавленні обидві сторони: директор та головне підприємство. В ньому можуть бути прописані цілі створення та предмет діяльності, відображений правовий статус представництва, володіння майном, управління представництвом, договірні відносини з юридичними і фізичними особами, здійснення контролю за діяльністю представництва та порядок його ліквідації.

Стати на облік до податкового органу необхідно також в 10-ти денний термін з моменту реєстрації представництва в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. До податкового органу за місцем знаходження представництва подаються копії свідоцтва про реєстрацію та довідки про включення до ЄДРПОУ, а також заява встановленої форми. Якщо представництво має намір вести господарську діяльність, то необхідно стати на облік як платника податку на прибуток, додавши до документів заяву про реєстрацію представництва нерезидента як платника податку на прибуток.
Згідно з Податковим кодексом, якщо представництво розпочало свою діяльність до реєстрації у податковому органі, воно вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Останнім органом, де потрібно стати на облік, буде Управління пенсійного фонду України за місцем знаходження представництва.

Зібравши довідки з усіх названих органів, можна відкривати банківський рахунок відповідного типу.

Вже на першому етапі «реєстрації» представництва, неозброєним оком, видно недоліки такої форми присутності на Україні, а саме те, що процедура досить довготривала, потребує значних витрат та те, що прогалини законодавства суттєво ускладнюють процедуру відкриття представництва в Україні. Але є і певні переваги: представництву не потрібно формувати статутний капітал, керівник працює за довіреністю, тому якщо на посаду керівника обирають нерезидента – йому не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування в Україні, бо законодавством передбачена службова картка співробітника представництва іноземної компанії, для отримання якої необхідно значно менше витрат та часу. Також є безпроблемним отримання багаторазової візи для працівників представництва.

Якщо з початку 90-х років, представництва іноземних компаній створювались без права ведення господарської діяльності, то зараз значна кількість іноземних компаній, які починають діяльність в Україні створюють представництва з правом ведення господарської діяльності. Незважаючи на це діяльність таких представництв є більш складнішою, ніж діяльність звичайного товариства з обмеженою відповідальністю.
На практиці багато років більшість представництв, особливо які повинні були мати представників у регіонах України, не вводили працівників до штату, мали з ними відносини як з фізичними особами-підприємцями. Але з боку податкової, якщо фізична особа-підприємець має єдине джерело доходів з боку юридичної особи або в даному випадку представництва, то ці доходи можуть бути визнані як заробітна плата. Це може призвести до значних ризиків з боку представництва, як під час здійснення діяльності, так і у разі прийняття рішення з боку головного підприємства про ліквідацію представництва своєї компанії в Україні.

Представництво в Україні може бути створене не лише юридичною особою, а й недержавною організацією, наприклад, інститутом або громадською організацією.
Окремим законодавством, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" регулюється діяльність з технічної та фінансової допомоги державним органам влади з боку донорів, якими можуть виступати іноземні держави, уповноважені або муніципальні органи, міжнародні організації. Але іноді доводилось стикатись з прикладами, коли така технічна і фінансова допомога має місце, але відповідної державної реєстрації Мінекономрозвитку не проводить на протязі довгого часу, посилаючись на різні обставини.

Банківські рахунки
У відповідності до Постанови Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року представництва можуть мати поточні рахунки типу «Н» і «П». Поточні рахунки типа «Н» у національній валюті відкриваються офіційним представництвам, представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються на території України підприємницькою діяльністю та організаціям і установам, які згідно з чинними міжнародними договорами України та законодавством України залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної технічної допомоги.

На поточний рахунок типу "Н" можуть бути зараховані кошти від продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, отриманої від юридичної особи-нерезидента, від продажу на території України майна, що належить представництву, нараховані проценти за залишками коштів на власному депозитному рахунку та з деяких інших джерел.

Наявні кошти з поточного рахунку типу "Н" можуть бути використані представництвом на здійснення в Україні розрахунків, пов'язаних з утриманням представництва, у тому числі на оплату праці, орендну плату, купівлю та утримання обладнання і транспортних засобів, поточний ремонт приміщення, а також виконання представницьких функцій.

Також гроші можуть бути використані на страхування в Україні майна та транспортних засобів представництва, життя і здоров'я його працівників, а також на купівлю валюти для перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якого представляє на території України це представництво. Перерахування здійснюються також у разі припинення діяльності представництва на території України.

Постійні представництва відкривають у національній валюті поточні рахунки типу "П". Поточний рахунок типу "П" у національній валюті використовується відповідно до правил, установлених для поточних рахунків юридичних осіб-резидентів, тобто можуть бути використані для будь-яких операцій. Наявні кошти з поточного рахунку типу "П" у національній валюті можуть бути використані постійним представництвом для купівлі на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти для перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, на суму отриманих під час здійснення в Україні операцій з купівлі-продажу продукції, робіт і послуг, а також на оплату праці працівників-нерезидентів.
Іноземні представництва, які мають поточні рахунки типу «Н» і «П» можуть відкрити також поточні рахунки в іноземній валюті.

Отримання ліцензій і дозволів
В законі «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» суб'єкт господарювання - це зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність.

В Законі Україні «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа України або іншої держави незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність.

Представництва, постійні або без права ведення господарської діяльності, не є юридичними особами, тому вони не можуть отримати ліцензію для здійснення окремих видів діяльності. У той же час юридичні особи інших держав можуть отримати дозволи на здійснення деяких видів діяльності. В значній мірі це стосується надання спеціальних дозволів на користування надрами, у тому числі для геологічного вивчення та видобутку корисних копалин.

Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв
29 квітня 1992 року за розпорядженням Представника Президента України у Києві «Про створення міської фірми по обслуговуванню іноземних представництв Київської міської державної адміністрації» було створено Генеральну дирекцію з обслуговування іноземних представництв (ГДІП). Головним завдання ГДІП було облаштування та забезпечення сприятливих умов для діяльності дипломатичного корпусу і консульських установ іноземних держав в Україні. Згодом діяльність було поширено на представництва іноземних компаній в Україні.
Кабінет Міністрів України розпорядженням № 915-р від 19 грудня 1994 року поклав на дирекцію функції замовника щодо виконання Програми розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, затвердженої Указом Президента України від 12 вересня 1994 року.
Її статус закріплений Меморандумом про співробітництво між Міністерством закордонних справ України і Київською міською радою від 18 грудня 2007 року.
Київська міська Рада своїм рішенням № 671/831 від 10 липня 2003 року підпорядкувало комунальне підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" Київській міській раді.
Зараз, за даними генеральної дирекції, її клієнтами є 17 представництв міжнародних організацій та біля 1000 представництв іноземних фірм. Вона має філію в АРК Крим у місті Ялта.

Перевірки представництв
У процесі перевірки представництв найбільш слабкими ланками є використання телефонного зв’язку, зокрема мобільного роумінгу та списання і амортизація основних засобів, які були придбанні представництвом для використання, наприклад, меблі та комп’ютерної техніки. Саме на них найбільш частіше накладаються штрафні санкції з боку податкової адміністрації та фондів, які перевірять представництво на дотримання вимог законодавства та сплати відрахувань на фонд заробітної плати.

Важливим моментом діяльності представництва є наявність довідки про уникнення подвійного оподаткування за кожен повний та неповний рік роботи. Довідка отримується головним підприємством в уповноважених на це органах у країні своєї реєстрації, при необхідності апостилюється та супроводжується нотаріальним перекладом.

Досить рідко проводиться позапланова документальна перевірка представництва іноземної компанії без права ведення господарської діяльності, бо податкова адміністрація, з одного боку, тримається позиції лояльності до іноземного бізнесу, а з другого, не може законно накласти величезні штрафи. Тому й відсутня мотивація таких перевірок.

Іноді доводилось чути від податківців у процесі перевірки, що представництво без права ведення господарської діяльності може бути визнано постійним. А постійне представництво повинно сплачувати усі податки, як будь-яка юридична особа. Але це обумовлене лише незнанням законодавства стосовно представництв.

Перевірка представництва без ведення господарської діяльності проводиться фахівцями відділу прибуткового податку та податку на прибуток. Термін перевірки складає 10 днів.

У разі необхідності він може бути подовжений на аналогічній термін. Фактично первинна перевірка документів у представництва без права ведення господарської діяльності, яке веде діяльність декілька років та єдиними джерелом свої доходів має фінансування головного підприємства та направляє ці основні кошти на заробітну плату, оренду та оплату зв’язку може тривати лише декілька годин.

Ліквідація представництва
Діяльність представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності припиняється у наступних випадках:
• у разі ліквідації іноземного суб'єкта господарської діяльності, який має своє представництво в Україні;
• у разі припинення дії угоди з іноземною державою, якщо представництво відкрито на підставі такої угоди і це прямо передбачено положеннями угоди;
• за рішенням іноземного суб'єкта господарської діяльності, який відкрив представництво;
• у разі невиконання іноземним суб'єктом господарської діяльності або представництвом вимог законодавства України, в тому числі положень цієї Інструкції, діяльність представництва припиняється в судовому порядку.

У разі припинення діяльності представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності міністерство приймає рішення про скасування запису в Реєстрі представництв та вилучення Свідоцтва, про що представництво повідомляється у письмовій формі.

У більшості випадків представництва припиняють свою діяльність саме за рішенням іноземного суб’єкта господарської діяльності, який відкрив представництво. На підставі даного Рішення закриваються рахунки представництва, звільняються всі працівники і розпочинається найскладніший етап ліквідації представництва.

Для того, щоб звернутись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з заявою про скасування запису в Реєстрі представництв, необхідно пройти перевірку в Державній податковій інспекції за місцем реєстрації представництва, отримати довідку від відповідного органу Державної митної служби України про відсутність товарів і транспортних засобів в режимі тимчасового ввезення на території України.

Перевірка в ДПІ призначається саме на підставі Рішення, яке має бути легалізовано чи апостильовано, з перекладом на українську мову та нотаріальним посвідченням цього перекладу. Ще одним обов’язковим документом є довіреність на особу, яка за Рішенням уповноважена здійснити всі необхідні дії для ліквідації представництва.

У зв’язку з тим, що чітко визначеного порядку ліквідації представництва не існує, державні органи які приймають участь у ліквідації представництва, діють за аналогією з ліквідацією юридичної особи. І саме такою аналогією і ускладнюється процедура ліквідації, починаючи з того, що податкова починає вимагати додаткового Рішення про призначення ліквідаційної комісії, яке також необхідно належним чином засвідчити та здійснити переклад з нотаріальним посвідченням. За аналогією вимагають здійснити публікацію про ліквідацію представництва в відповідних друкованих ЗМІ, для повідомлення кредиторів та державних органів про закриття представництва, але зазначені вимоги не передбачені жодним законодавчим актом.

Так як терміни від подання документів до призначення перевірки також чітко не визначені, то очікування може розтягнутись на довгий період. Все залежить від регіону, де проводиться перевірка, завантаженістю територіальної податкової інспекції та наявності відділу по роботі з нерезидентами. Воно може тривати від одного місяця і до одного року.

Результатом проведеної перевірки є Акт про результати позапланової перевірки. Після одержання акту необхідно отримати обхідний лист з підписами всіх відділів податкової. Лише після цього можна отримати Довідки про зняття з обліку за Формою № 12-ОПП.
Довідка 12-ОПП дійсна два місяці, з моменту видачі, тому паралельно з перевіркою в податковій, необхідно провести перевірки в Пенсійному фонді та фондах соціального страхування.

В Пенсійному фонді, центрі зайнятості та фондах соціального страхування ситуація з перевіркою майже така як і в податковій. Фонди діють за «аналогією», а тому починають вимагати документи, навіть яких у представництва не могло бути. Але в кінці кінців ПФУ, ЦЗ та фонди соціального страхування знімають представництво з обліку та його справа закривається.

Рішення про скасуванню запису в Реєстрі представництв приймається в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Отримавши довідки з податкової, митної служби з рішенням про ліквідацією, довіреністю на уповноважену особу – можна подавати заяву до Міністерства.

Термін прийняття рішення про скасування запису в реєстрі представництв становить 30 днів.
Після проведення всіх вищевказаних дій, необхідно ще звернутися до органів статистики для виключення іноземного представництва з ЄДРПОУ. Для здійснення цієї дії згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженому постановою КМУ від 22.01.1996 року № 118, необхідно надати наступні документи:
• Повідомлення Мінекономрозвитку про скасування запису в Реєстрі представництв;
• Довідку про зняття з обліку в органах ДПС;
• Заповнену облікову картку для виключення з ЄДРПОУ.
Отже, пройшовши всі етапи реєстрації або ліквідації, розумієш, що реєстрація представництва не така вже й довготривала і складна. А така організаційно-правова форма як «представництво» не найлегший варіант діяльності нерезидента на території України.


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР