Що буде зі стадіоном Металіст?

«Суд відібрав у Курченка Металіст» - це усереднений заголовок, яким вже декілька тижнів рясніють всі вітчизняні ЗМІ. Хтось агресивно підтримує «відбирання» Металіста, хтось вважає що суд не мав права нічого відбирати. Що ж власне сталося, і що буде зі стадіоном? Почнемо спочатку.

5

До проведення в Україні чемпіонату по футболу Євро 2012, стадіон Металіст знаходився у комунальній власності, і управлявся комунальним підприємством «Обласний спортивний комплекс «Металіст». Для реконструкції стадіону був укладений інвестиційний договір між Міністерством України у справах сім'ї молоді та спорту, Харківською обласною радою,  Харківською обласною адміністрацією та Комунальним підприємством «ОСК «Металіст». На підставі цього договору, із стабілізаційного фонду Державного бюджету України здійснювалося державне інвестування реконструкції стадіону «Металіст». Питання про те, кому мав належати стадіон після реконструкції врегульовувалося в декількох договорах, додатках до договорів і інших документах яких у нас нажаль немає. Проте, виходячи з фабули справи яка викладена зокрема ось тут http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36408876 держава мала би набути частку у стадіоні після реконструкції.  

Якщо підсумувати, то вийде, що стадіон «Металіст» знаходився у власності громади, а його реконструкція здійснювалася в першу чергу за рахунок бюджетних коштів.

Євро 2012 закінчилось. І тут Харківська обласна рада (до речі, чому не міська?) приймає рішення про «Спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області», якою стадіон «Металіст» визнається комунальною власністю, а сама Харківська обласна рада, як управитель комунального майна згодом вирішує продати за конкурсною процедурою стадіон. Тендер виграє компанія ТОВ «Спортивний комплекс «Стадіон Металіст». Укладається договір купівлі-продажу, покупець сплачує частину грошових коштів, але тут раптово на ТОВ «Спортивний комплекс «Стадіон Металіст» та Харківську обласну раду подається позов такої собі громадської організації «Обласний комітет допомоги та сприяння інвалідам Великої Вітчизняної війни та іншим категоріям групам Харківської області та міста Харкова» про визнання недійсним договору купівлі-продажу. На думку громадської організації, Харківська обласна рада не мала права приймати рішення про продаж стадіону і проведення конкурсних торгів, адже він не 100% комунальна власність, бо в ньому по ідеї має бути якась частка держави за от-отим інвестиційним договором. Частка про яку чомусь забули. Ще громадська організація просила суд визначити частку держави, а також визнати недійсними всі ті документи які приймала конкурсна комісія для проведення торгів.  Ситуація досить абсурдна, чи не так?   

Суд (в даному випадку це був Господарський суд міста Києва) відмовив в позові повністю, при цьому в мотивувальній частині рішення не з’ясував нічого окрім питання чи мала право подавати громадська організації позов в інтересах держави чи ні. Суд вирішив що не має права. Окрім цього, судом також була прийнята ухвала про забезпечення позову, якою суд зупинив виконання договору купівлі-продажу сторонами до вирішення справи. Ну а як довго можуть тягнутися справи у суді, про це я думаю розповідати не треба.

В сухому залишку ми отримали наступне: 1) стадіоном продовжує користуватися ТОВ «Спортивний комплекс «Металіст», 2) гроші за купівлю стадіону сплачені покупцем не в повному обсязі (насправді лише незначна частину коштів була сплачена), 3) суд фактично заборонив подальше виконання договору сторонами, тобто покупець не може сплати решту коштів продавцю.

Як же ж чудово все склалося для покупця, чи не так?

Далі ще була апеляція, де суд теж самоусунувся від оцінки обстави справи, і лише вказав що не бачить суперечностей між прийнятим рішенням Харківською обласною радою про «Спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області» та чинним законодавством України. Ухвалу можна прочитати тут -  http://pravoscope.com/act-uxvala-sudu-640-17101-13-a-starostin-v-v-20-02-2014-ne-viznacheno-s

Ухвала Апеляції була складена в кінці лютого 2014.

А вже згодом ця ж сама справа розглядалася вже в господарських судах Харківської області за участю інших сторін. Харківські суди, до речі, неодноразово за останній час потрапляють до кола уваги ЗМІ. Так, недавно соціальні мережі сколихнула новина про те що один із суддів Господарського суду Харківської області пішов добровольцем в сили АТО (http://www.mil.gov.ua/ministry/zmi-pro-nas/2014/08/02/ya-dolzhen-ostanovit-vojnu/).

А Харківський апеляційний господарський суд «засвітився» у зв’язку з проведенням виборів голови цього суду за новою демократичною процедурою. Також, інтерес ЗМІ пов’язаний і з тим, що віднедавна у зв’язку з проведенням АТО, у Харківських судах судді тепер розглядаються справи підсудні Господарським судам Луганської області.      

Так от, вже 26 серпня 2014 року на світ з’явилося рішення Господарського суду Харківської області, який прийняв рішення за позовом заступника прокурора в інтересах Харківської обласної ради до ТОВ «Спортивний комплекс «Стадіон Металіст». Це рішення повернуло спір навколо стадіону «Металіст» у нове русло. У позові заступник прокурора просив суд розірвати договір купівлі-продажу стадіону «Металіст», стягнути з ТОВ «Спортивний комплекс «Стадіон Металіст» неустойку, а також накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача. Господарський суд Харківської області задовольнив лише одну вимогу позивача, а саме – розірвати договір купівлі-продажу стадіону. Таким чином, якщо вищестоящі судові інстанції залишать рішення без змін, або хоча б залишать без змін рішення у частині про розірвання договору, є шанс що стадіон «Металіст» повернеться до майна територіальної громади міста Харкова. І тут вже доля «Металісту» буде в руках громади і тих кого ця громада собі вибрала в якості депутатів.    


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР