Яке право застосовується в Криму та практика вирішення спорів

Правова ситуація у Криму та Севастополі нагадує ситуацію з правом 1917-1920 років: є лише право сильного. Безліч ситуацій з якими приходилось стикатись у Криму, статус якого зараз визначений як тимчасово окупована територія, мають мало відносин до права. Це стосується як майна юридичних осіб та господарських відносин, так і власності приватних осіб.

Крым

З березня на території Криму діяло одразу чотири законодавства: України, Російської Федерації, Кримського федерального округу та міста федерального значення Севастополь. При цьому  виконання вимог одного права порушувало виконання вимог іншого. До цього треба додати відсутність легітимних судових органів, навчання та атестацію нотаріусів, відсутність будь-якої інформації про рухоме та нерухоме майно у держреєстрах, тимчасова відсутність будь яких безготівкових розрахунків з Росією та Україною. Мала місто ситуація, коли клієнти не мали можливості провести на протязі тривалого часу інкасацію та гроші возились, як на початку дев’яностих мішками під великою охороною через кордон.

Для клієнтів, які вирішили продовжувати бізнес на території Криму або Севастополя, треба буде виконувати вимоги російського федерального законодавства та місцевих органів влади не зважаючи на визнання чи невизнання їх легітимності. Ті ж хто перестав мати справи з Кримом, його майно було конфісковано, або є такий ризик, треба буде доводити свою позицію в українських та міжнародних судах.

Не зважаючи на голосні заяви стосовно націоналізації майна України кримськими органами влади це не відбувається, як масове явище. Частіше продовжується управління таким майном навіть без зміни керівництва підприємств, навіть коли такі керівники фактично перестали виконувати свої функції. На протязі квітня-червня у Києві можна було зустріти російських представників, які домовлялися про зміну керівництва на деяких великих кримських підприємствах або про встановлення будь яких договірних відносин для створення боргу цих підприємств для подальшого банкрутства.

Складність з виконанням усіх вимог законодавства підштовхує деяких представників великого бізнесу до продажу своїх активів представникам Росії. Але відчуваючи невпевненість політиків у своїх кроках щодо українського майна у Криму представники російського бізнесу також не досить зацікавлені у придбанні таких активів тим паче за реальною вартістю. Тому частина українського бізнесу не маючи можливість отримати справедливу ціну остається на полуострові.

Усі хто зараз продовжує вести бізнес, пов'язаний з поставками до Криму створюють компанії у Москві та приграничних областях, а вже потім в Криму і Севастополі.

Велика проблема існує з майном, яке було поставлено на об’єкти будівництва до Криму, тому що повернення його є вже неможливим, але й сплата кредиторської заборгованості за існуючими договорами теж неможлива. Тому використовуються різні способи розв’язання спорів. У разі згоди двох сторін укладається новий договір між компанією, яка зареєстрована в Криму та російською компанією. І кредиторська заборгованість з російської компанії вже повертається до України.

Але значна частина кримського бізнесу зараз не має можливості або бажання виконувати свої зобов’язання. У цьому разі відстоювати свої права треба в українських судах, але російське право передбачає виконання рішень іноземних судів лише у разі наявності міжнародних договорів про визнання судових актів. Тому у разі колективного звернення до міжнародних судів можливо отримання позитивного рішення, але існує багато перепон у цьому питанні.

З 1945 року кордони держав не змінювались без згоди сторін, тому суди не мають можливостей розглядати спори без згоди однієї зі сторін при відсутності відповідної підсудності. Крім того Російська Федерація може прийняти законодавство про невизнання рішень міжнародних судів або розірвати наявні міжнародні договори про визнання судових актів. Тому виконання судових рішень буде можливим лише при арешті майна російських компаній, маючих державну частку, або державного майна в Україні та за кордоном. Тому допомогу по вирішення спорів з Кримом повинна запропонувати держава, яка домовиться про можливість розгляду спірних майнових питань у міжнародних судах, наприклад, у судах США. Але це альтернатива лише для великого бізнесу.

Часткове вирішення спорів можливо ще у разі повернення Криму до складу України та наявності цього спірного майна.

У питанні власності та спорів з господарськими суб’єктами у Криму запитань більше ніж відповідей.


Возврат к списку

НАШ КОЛЛЕКТИВ

ПРЕСС-ЦЕНТР